Сувенірка для Вас!

Неконтрольована бот-активність у соцмережах здатна перетворити будь-яку тему на токсичний шторм.

У кінці вересня дискусія навколо Tylenol в X (Twitter) різко загострилася після заяв Дональда Трампа про нібито зв’язок ацетамінофену з аутизмом — твердження, що не підтверджується медичними даними, але ідеально підходить для запуску емоційних наративів.

І от що виявилося: згідно з новим звітом PeakMetrics, третина масового обговорення навколо Tylenol — це боти, які підсилювали вже наявні дописи і продовжували життя негативним історіям.

📌 Ключові факти з аналітики PeakMetrics:

• 🔺 ≈ 30% розмов про Tylenol — ймовірна бот-активність

• 🔺 93% бот-контенту — репости, які “роздувають” вже існуючі емоційні меседжі

• 🔺 65,8% усього контенту — негатив, переважно про “втрату довіри” та “провину батьків”

• 🔺 Позитивні меседжі майже не поширювалися

І це — класичний кейс того, як працює інформаційна екосистема соцмереж: алгоритми підсилюють те, що викликає сильні емоції, а боти — те, що вже підсилює алгоритм.

🧨 Чому маркетологам це критично важливо?

1. Боти — це не атака на бренд. Це атака на емоцію.

PeakMetrics підкреслює: боти не “ненавидять Tylenol”. Вони просто підхоплюють те, що виглядає вірусним.
У цьому випадку — страхи, недовіра до фарми, ідея “прихованої правди”.

Це означає, що будь-який бренд може опинитися в схожій ситуації, якщо тема торкається чутливих почуттів аудиторії.

🎯 Маркетинг-уроки з кейсу Tylenol

2. Фактчекінг НЕ працює, якщо він не емоційний.

PeakMetrics прямо говорить:

“Навіть факти потрібно подавати по-людськи та емоційно, інакше їх просто не підхоплює алгоритм.”

❌ Сухі спростування — не стримають хвилю.
✔️ Емпатичні, зрозумілі, теплі меседжі — мають шанс протидіяти.

3. Наративи вирішують все

Боти підсилювали:

• страх

• розчарування

• втрату довіри

• батьківську провину

Маркетинговий висновок:
потрібно швидко та грамотно формувати власний контр-наратив, а не лише спростовувати помилки.

4. Аудиторія, яка не довіряє брендам, стає ворота́ми для ботів

Негативні меседжі поширювалися швидше, бо лягали на вже знайому для частини аудиторії ідею:

«Фармакомпанії приховують правду»

Маркетингові команди повинні:

• будувати довіру заздалегідь

• не чекати кризи

• підтримувати діалог на рівні спільноти

Інакше будь-який інфопривід легко перетворюється на “бурю”.

⚠️ Інші бренди, що вже “горіли” через бот-активність

PeakMetrics згадує Cracker Barrel та American Eagle — їхні кризи також масштабувалися ботами.
Тож це системний тренд, а не одиничний випадок.

🧩 Що робити брендам?

🔹 1. Модерувати не тільки фейки, а й емоції

Треба не просто давати інформацію, а працювати з почуттями людей.

🔹 2. Готувати заздалегідь емоційні, людяні відповіді

“Ми вас чуємо” працює краще, ніж “Відповідно до клінічних досліджень…”

🔹 3. Показувати реальні історії, а не тільки сухі факти

🔹 4. Моніторити бот-активність як частину PR-стратегії

Це вже не “дивний технічний нюанс”, а ключовий фактор інформаційної безпеки бренду.

🎤 Висновок Advotary

Цей кейс — нагадування маркетологам:
інтернет сьогодні — це середовище, де емоції множаться швидше, ніж факти, а бот-мережі працюють не проти бренду, а на користь алгоритмам.

Що здатне захистити бренд?

• прозорий діалог

• швидка реакція

• сильні людяні наративи

• і достатній запас довіри, накопичений заздалегідь

Бо коли починається шторм, будувати довіру вже пізно.